Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
подарувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зъдарити — подарувати, зробити, учинити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
надарувати — у/ю, у/єш, док., перех., розм. 1) Подарувати кому небудь щось; подарувати багато, у великій кількості. || Віддячити подарунком за послугу. 2) перен. Наділити кого небудь певними якостями, властивостями і т. ін … Український тлумачний словник
благословляти — я/ю, я/єш, недок.; благослови/ти, влю/, ви/ш; мн. благословля/ть; док., перех. 1) Хрестити кого небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання. 2) перев. на що. Давати згоду на що небудь, дозволяти кому небудь щось. 3) уроч. Славити, прославляти … Український тлумачний словник
віджалувати — ую, уєш, док., перех., діал. 1) Не пошкодувати дати що небудь; віддати, подарувати. 2) без додатка. Перестати шкодувати … Український тлумачний словник
здарувати — у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка, рідко. Дати, подарувати що небудь, обдарувати чимось … Український тлумачний словник
обдаровувати — ую, уєш, недок., обдарува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Наділяти дарами, подарунками; підносити дари, подарунки. || тільки док., рідко. Подарувати що небудь одне, одну річ. 2) перен. Виявляти до кого небудь щиру прихильність, доброзичливість і т … Український тлумачний словник
подарований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до подарувати. || подаро/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
подарунок — нка, ч. 1) рідко. Дія за знач. подарувати. 2) Подарована річ; дарунок. || Гостинець. || ірон … Український тлумачний словник
положити — ложу/, ло/жиш, док., перех. 1) у що. Помістити щось у що небудь. || на, у що, на чому. Помістити кого небудь десь у лежачому положенні. || на що, на чому. Помістити щось на чому небудь. || Скласти, розмістити щось у певному порядку; акуратно… … Український тлумачний словник
